Фэндом

АйтіпедіЯ

Новини законодавства

637статей у
цій вікі
Добавить новую страницу
Обговорення0 Поделиться

Новини законодавства

Січень Редагувати

Видано нормативні акти України — 2017'01 Редагувати

Указ Президента України від 16 січня 2017 року № 8/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2016 року «Про удосконалення заходів забезпечення захисту об'єктів критичної інфраструктури», який зокрема доручає Кабінету Міністрів України:

  1. у двомісячний строк розробити за участю Національного інституту стратегічних досліджень і схвалити концепцію створення державної системи захисту критичної інфраструктури та план заходів з її реалізації;
  2. у двомісячний строк після схвалення концепції створення державної системи захисту критичної інфраструктури розробити за участю Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України і Національного банку України та внести в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України проект Закону України "Про критичну інфраструктуру та її захист".

Порядок інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та автоматизованою системою виконавчого провадження, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 24.01.2017 № 173/5

Визначає процедуру передачі відомостей про відкриття та завершення виконавчих проваджень з автоматизованої системи виконавчого провадження до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань

Загальні рекомендації Держспецзв’язку стосовно підвищення рівня кіберзахисту е-ресурсів, які опублікувано Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України. http://cert.gov.ua/pdf/reccomends.pdf

Наказ Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 14 жовтня 2014 року № 531 «Про ліцензування господарської діяльності у галузі криптографічного захисту інформації» втратив чинність відповідно з Наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 16.01.2017 № 30

 http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0109-17

Зареєстровано проекти законів України — 2017'01 Редагувати

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення охорони прав на компонування напівпровідникових виробів (реєстр. № 5694 від 23.01.2017, суб'єкт права законодавчої ініціативи: Кабінет Міністрів України)

  • Метою прийняття проекту Закону є забезпечення виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції в частині узгодження вимог чинного законодавства України щодо охорони прав на компонування (топографії) інтегральних мікросхем із правом Європейського Союзу.
  • Пропонується шляхом внесення змін до Цивільного кодексу України, Закону України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» та Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»: надати нове визначення термінів «компонування напівпровідникового виробу», «напівпровідниковий виріб» тощо; уточнити умови надання правової охорони та умови охороноздатності компонування напівпровідникового виробу; переглянути вимоги до заявки на реєстрацію; удосконалити порядок проведення експертизи заявок;
  • уточнити перелік прав та обов’язків, що випливають з державної реєстрації компонування напівпровідникового виробу тощо.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони інтелектуальної (промислової) власності (реєстр. № 5699 від 23.01.2017, суб'єкт права законодавчої ініціативи: Кабінет Міністрів України)

  • Метою прийняття проекту Закону є узгодження положень чинного законодавства України у сфері інтелектуальної власності з директивами та регламентами Ради ЄС, імплементація відповідних положень Угоди про асоціацію, включаючи запровадження інституційних та організаційних змін задля належного виконання положень цієї Угоди в частині охорони прав на промислові зразки і торговельні марки.
  • Пропонується шляхом внесення змін до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також законів України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та «Про охорону прав на промислові зразки» для забезпечення виконання Україною вимог Угоди про асоціацію привестия у відповідність законодавство України у сфері охорони прав на торговельні марки та промислові зразки до законодавства ЄС, а також функціонування дієвого механізму боротьби з «патентним троллінгом» шляхом впровадження процедури адміністративного оскарження виданих свідоцтв на промислові зразки («post-grant opposition»).

Проект Закону України про державну мову (реєстр. № 5670 від 19.01.2017, суб'єкти права законодавчої ініціативи: народні депутати України Подоляк І.І., Гопко Г.М., Ємець Л.О. та інші), спрямований зокрема на забезпечення захисту державного статусу української мови як мови громадянства України; застосування української мови у діяльності органів державної влади та в публічних сферах, у рекламі, при виготовленні вивісок і табличок, наданні інформації про товари і послуги тощо.

  • Законопроект містить 59 статей та пропозиції щодо внесення змін до 51 закону України.
  • Регулювання відносин у сфері застосування ІК-технологій визначено, зокрема у статті 23 «Державна мова в сфері електронних інформаційних систем», де передбачено, що «Програмне забезпечення з користувацьким інтерфейсом, в тому числі встановлене на товарах, що реалізується в Україні, повинне мати повноцінний користувацький інтерфейс державною мовою» (частина 1), «Інтернет-представництва (в тому числі, інтернет-сайти, сторінки в соціальних мережах тощо) … приватних підприємств що реалізовують товари та послуги в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (в тому числі, інтернет-сайтів, сторінок в соціальних мережах тощо), виконаних державною мовою, можуть також існувати версії іншими мовами. Версія українською мовою завантажується за замовчуванням та має не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії.» (частина 6). * Стаття 26 встановлює зокрема, що «Підприємства, установи та організації усіх форм власності, що обслуговують споживачів, здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), в тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою» (частина 1); «Продавець (виконавець, постачальник, власник та оператор інтернет-магазину чи каталогу та власник домену) в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов’язаний забезпечити надання усієї інформації визначеною Законом України «Про електронну комерцію», у тому числі щодо предмету електронного договору державною мовою» (частина 3); «Маркування, інструкції щодо користування, інформація про товари та послуги, що реалізовуються на території України, виконуються державною мовою. Якщо, окрім інформації державною мовою, маркування, інструкції щодо користування та інформація про товари та послуги містять текст іншими мовами, змістовне наповнення та обсяг маркування, інструкцій щодо користування, інформації про товари та послуги державною мовою не можуть бути меншими за наповнення будь-якою іншою мовою. Розмір шрифту тексту жодною іншою мовою не може бути більшим за розмір шрифту тексту державною мовою» (частина 6).
  • Мовою реклами в Україні є державна мова (стаття 28).
  • Знаки для товарів і послуг наводяться у тому вигляді, в якому їм надана правова охорона в Україні відповідно до закону (стаття 38).
  • Законопроектом також передбачено низку заходів із захисту державної мови.

Оприлюднено для громадського обговорення — 2017'01 Редагувати

Проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису) та технічного захисту інформації, за переліком, і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України", підготовлений Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

Проект Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року – розміщено 16.01.2017 р.

  • Метою є затвердження довгострокових пріоритетів державної політики щодо створення сприятливих умов для відкриття, ведення і зростання бізнесу та розкриття потенціалу малого і середнього підприємництва (МСП).

Основними напрямами реалізації Стратегії визначаються:

  • 1. Покращення нормативно-правового, інституційного та операційного середовища для МСП із завданнями щодо: підвищення рівня інформаційного забезпечення; спрощення процедур реєстрації для нових підприємств та закриття підприємства; надання послуг бізнесу через центри надання адміністративних послуг та Єдиний держаний портал адміністративних послуг; надання послуг бізнесу через центри надання адміністративних послуг та Єдиний держаний портал адміністративних послуг; спрощення процедур банкрутства; удосконалення ліцензійної та дозвільної системи; подальша гармонізація до європейських вимог законодавства у сфері технічних регламентів та оцінки відповідності (сертифікації); зменшення контролюючого тиску на МСП; забезпечення виконання контрактів та позасудове врегулювання спорів; розширення доступу МСП до державних закупівель; перегляду трудового законодавства; розвитку ефективного державно-приватного діалогу тощо.
  • 2. Покращення доступу МСП до фінансування
  • 3. Спрощення податкового адміністрування, зокрема із завданнями щодо: впровадження електронної податкової реєстрації; спрощення податкової звітності, в т.ч. через створення електронного кабінету платника податків; підвищення гнучкості ринку праці та спрощення податкового адміністрування тощо.
  • 4. Популяризація підприємницької культури та розвиток конкурентоспроможного людського капіталу й підприємницьких навичок
  • 5. Сприяння експорту / інтернаціоналізації МСП в контексті Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони / положеннями про Поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі
  • 6. Підсилення конкурентоспроможності та інноваційного потенціалу МСП, зокрема із завданням щодо зміцнення інституційної спроможності об’єднань підприємців.
  • Розміщено: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b237e21-1d83-41af-a03a-9fe25be93530&title=ProektRozporiadzhenniaKabinetuMinistrivUkrainiproSkhvalenniaStrategiiRozvitkuMalogoISerednogoPidprimnitstvaVUkrainiNaPeriodDo2020-Roku
  • Зауваження та пропозиції прийматимуться протягом одного місяця з моменту його оприлюднення (16 сiчня 2017 р.)

Лютий Редагувати

Видано нормативні акти України — 2017'02 Редагувати

Указ Президента України від 13 лютого 2017 року №32/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2016 року "Про загрози кібербезпеці держави та невідкладні заходи з їх нейтралізації"», , який зокрема доручає Кабінету Міністрів України забезпечити: підготовку законодавчих пропозицій стосовно:

  • визначення вимог щодо кіберзахисту об'єктів критичної інформаційної інфраструктури, прав і обов'язків основних суб'єктів забезпечення кібербезпеки та власників (розпорядників) об'єктів критичної інформаційної інфраструктури, механізму взаємодії між ними під час виявлення, попередження, припинення кібератак та кіберінцидентів, усунення їх наслідків, запровадження відповідальності за порушення вимог щодо кіберзахисту відповідних об'єктів;
  • посилення відповідальності за невиконання вимог законодавства стосовно захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах та законних вимог посадових осіб органів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також щодо запровадження відповідальності за невиконання законних вимог посадових осіб СБУ;
  • визначення обмежувальних заходів стосовно використання на об'єктах критичної інфраструктури програмного забезпечення та телекомунікаційного обладнання, розробленого/виготовленого суб'єктами господарювання держави-агресора;

імплементації положень Конвенції про кіберзлочинність, ратифікованої Законом України від 7 вересни 2005 року № 2824-IV, а також:

  • створення єдиних основного та резервного захищених дата-центрів збереження інформації і відомостей державних електронних інформаційних ресурсів;
  • стимулювання розроблення та впровадження вітчизняного програмного забезпечення (операційної системи, антивірусних програм, програм бухгалтерського обліку, документообігу тощо) для державних потреб;

опрацювати механізм додаткового стимулювання мотивації до праці фахівців з кібербезпеки, задіяних у секторі безпеки і оборони України, насамперед шляхом удосконалення системи оплати їх праці;

  • створення та розгортання національної телекомунікаційної мережі тощо.

http://www.president.gov.ua/documents/322017-21282

Указ Президента України від 16 лютого 2017 року № 37/201 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 лютого 2017 року «Про невідкладні заходи з нейтралізації загроз енергетичній безпеці України та посилення захисту критичної інфраструктури» http://www.president.gov.ua/documents/372017-21302

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2017 р. № 75 внесено зміни до Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 р. № 1452)

  • Зміни вносяться до 11 пунктів зазначеного Порядку, зокрема: Пункт 2 доповнено абзацом: «для вчинення правочинів, надання адміністративних та інших послуг в електронній формі, здійснення інформаційного обміну з іншими юридичними особами установи використовують виключно ЗАХИЩЕНІ НОСІЇ з урахуванням вимог, передбачених абзацом першим цього пункту».
  • У п. 12 вимогу у посиленому сертифікаті відкритого ключа підписувача додатково зазначать: його належність до установи та посада, яку а він займає замінити вимогою «ідентифікаційні дані установи (повне найменування та код згідно з ЄДРПОУ, за якими здійснено її державну реєстрацію)».
  • Це одночасно знімає вимогу п. 16, щодо підстави для блокування та/або скасування посиленого сертифіката відкритого ключа підписувача є «переведення на іншу посаду».

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/75-2017-%D0%BF

Зареєстровано проекти законів України — 2017'02 Редагувати

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних значень (реєстр. № 6023 від 03.02.2017, Кабінет Міністрів України), що пропонує: 1) надати нове визначення термінів «географічне зазначення», «назва місця погодження товару» тощо; 2) уточнити умови надання правової охорони географічному зазначенню та підстави для відмови в надані такої охорони; 3) визначити умови надання правової охорони омонімічному географічному зазначенню; 4) уточнити коло осіб, які мають право на державну реєстрацію географічного зазначення; 5) переглянути вимоги до заявки на реєстрацію; 6) удосконалити порядок проведення експертизи заявок на географічні зазначення; 7) визначити вимоги до технічних умов, яким повинен відповідати товар, для якого заявляється зазначення; 8) уточнити перелік прав та обов’язків, що випливають з державної реєстрації географічних зазначень тощо.

  • Законопроект також передбачає введення нових термінів:
  • «географічне зазначення – найменування, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та який має особливу якість, репутацію чи інші характеристики, зумовлені головним чином цим географічним місцем походження, та хоча б один із етапів його виробництва (виготовлення (видобування) та/або переробка та/або приготування) здійснюється на визначеній географічній території»;
  • «назва місця походження товару – це вид географічного зазначення, який означає найменування, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та який має особливі якості або властивості, виключно або головним чином зумовлені конкретним географічним середовищем з притаманними йому природними та людськими факторами, та усі етапи його виробництва (виготовлення (видобування) та/або переробка та/або приготування) здійснюється на визначеній географічній території»;
  • «назва, що стала видовою – назва товару, яка хоч і є назвою географічного місця, в якому спочатку товар цього виду вироблявся та/або перероблявся, але перетворилася в Україні на загальновживану назву певного виду товару безвідносно до конкретного місця його походження, включаючи похідні від такої назви»;
  • «специфікація товару – сукупність відомостей про товар, для маркування якого використовується географічне зазначення, погоджені спеціально уповноваженим органом» тощо.
  • Законопроект пропонує внести зміни до Господарського кодексу України; Цивільного кодексу України; Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7—93 “Про державне мито”; Закону України «Про охорону прав на зазначення походження товарів».

Проект Закону про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність (реєстр. № 6016 від 03.02.2017, Кабінет Міністрів України)

  • Законопроектом передбачається визначити правові засади аудиту фінансової звітності, здійснення аудиторської діяльності в Україні та врегулювання відносин, що виникають при її здійсненні.
  • Метою законопроекту визначено: підвищення рівня довіри інвесторів до фінансової звітності вітчизняних підприємств, у т.ч. державних компаній, забезпечення її прозорості та зіставності; дерегуляція аудиторської діяльності; можливість виходу аудиторських компаній України на європейські ринки за рахунок визнання еквівалентності систем; розширення ринку аудиторської діяльності; підвищення престижу та довіри до діяльності аудиторів; викорінення корупції; підвищення довіри населення до українських банків, страхових компаній, інших публічних компаній, в т.ч. державних підприємств;створення належних умов для виходу національних компаній на ринки капіталу;підвищення довіри регуляторних органів до фінансової звітності компанії; створення позитивного інвестиційного клімату України.
  • Законопроект налічує 52 статті, пропонує визнати таким, що втратив чинність, Закон України “Про аудиторську діяльність” та вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення; Господарського кодексу України; законів України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, “Про Національний банк України”, “Про банки і банківську діяльність” та “Про страхування”.

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо укладення договорів у вигляді електронного документа» (реєстр. № 6028 від 03.02.2017 р., народні депутати України Демчак Р.Є. , Яніцький В.П., Різаненко П.О., Сидорович Р.М.)

  • Метою проекту Закону є зменшення витрат ресурсів та часу учасників цивільного обороту на паперових носіях, пришвидшення обороту через перехід учасників цивільного обороту за їх взаємною згодою на формалізацію правочинів на електронних носіях.
  • пропонується внести зміни до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо розширення сфери застосування електронних документів з використанням електронного цифрового підпису при укладанні господарських договорів, правочинах у банківській та кредитній діяльності, зняття обов’язку учасників цивільного обороту на початку фіксувати власні правочини спочатку на папері та проставляти на першому договорі власноручні підписи.

Проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо технічного регулювання у сфері спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації)” (реєстр. № 6088 від 15.02.2017, Кабінет Міністрів України).

  • Метою законопроекту є внесення змін до статей 5, 8, 9 Закону України “Про технічні регламенти та оцінку відповідності” щодо надання функцій технічного регулювання у визначених сферах діяльності окрім центральних органів виконавчої влади, ще й іншим державним органам, а також закріпити в статті 24 Закону України “Про Службу безпеки України” обов’язок Служби безпеки України «здійснювати функцію технічного регулювання у сфері спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації».

Оприлюднено для громадського обговорення — 2017'02 Редагувати

Проект наказу Адміністрації Держспецзв’язку «Про затвердження Порядку передачі майна Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України до підприємств, установабо організацій для проведення ремонту, освоєння ремонту, розроблення, модернізації, виробництва,дослідження технічного стану, спеціальних перевірок і зберігання» оприлюднено 1 лютого 2017 р.

проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про радіочастотний ресурс України» оприлюднено Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України 6 лютого 2017 р.

До відома Редагувати

07.02.2017 у Верховні Раді України планується розглянути законопроекти:

Проект Закону про електронні довірчі послуги № 4685 (друге читання). http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=4685&skl=9

  • За результатами розгляду 07.02.2017 р. прийнято рішення - винести на повторне друге читання

Проект Закону про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж № 4159(друге читання) http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=4159&skl=9

  • За результатами розгляду 07.02.2017 р. прийнятий в цілому

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обробки інформації в системах хмарних обчислень № 4302(друге читання) http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=4302&skl=9

  • Не було включено до порядку денного

Проект Закону про електронні комунікації (повторне перше читання за дорученням від 20.09.2016, № 3549-1 http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=3549-1&skl=9; проект н.д. Ю.Мороко № 3549-3, надано 03.10.2016 http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=3549-3&skl=9, проект н.д. Р.Лук'янчука № 3549-4 – 05.10.2016, повторне подання Комітету вручено 20.12.2016) http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=3549-4&skl=9 3549-4

  • Не було включено до порядку денного

Березень Редагувати

Видано нормативні акти України — 2017'03 Редагувати

Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2017 р. № 130.

Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою “Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників” за напрямом “Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва”.

Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінагрополітики. Одержувачами бюджетних коштів є юридичні особи та фізичні особи — підприємці, основною діяльністю яких є постачання сільськогосподарських товарів (за визначенням, наведеним у пункті 2.15 статті 2 Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”), вироблених ними на власних або орендованих основних засобах, за умови, що питома вага вартості таких сільськогосподарських товарів становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів, поставлених такими юридичними та фізичними особами протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання буде надаватися у розмірі 20 відсотків. Реалізація норм Порядку дозволить підвищити купівельну спроможність сільськогосподарських товаровиробників та оновити технічний парк шляхом здешевлення вартості придбаної техніки та обладнання вітчизняного виробництва і одночасно стимулюватиме виробництво таких техніки та обладнання вітчизняними підприємствами сільськогосподарського машинобудування.

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=249807294

Порядок переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2017 р. № 99.

Порядок регламентує процедури та правила перевезення товарів, в тому числі гуманітарної допомоги, через лінію зіткнення та в межах буферної зони. Встановлено, що:

  • Фізичні особи здійснюють переміщення товарів у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі автомобільним транспортом за переліком та обсягами (вартість, вага, кількість), що затверджуються Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.
  • Суб’єкт господарювання для переміщення товарів повинен бути включений до переліків суб’єктів господарювання, які здійснюють переміщення товарів та при переміщенні товарів, повинен звернутися із заявою в письмовій та електронній формі до Державної фіскальної служби.
  • Також визначено порядок переміщення гуманітарних вантажів на тимчасово

неконтрольовану територію

Згідно з документом, до процесу контролю за переміщенням товарів буде залучена громадськість та волонтери.

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=249790429

План заходів на 2017 рік з реалізації Стратегії кібербезпеки України затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 155-р.

Планом з метою реалізації Стратегії кібербезпеки України, затвердженої Указом Президента України від 15.03.2016 № 96 передбачено 19 завдань, які мають бути виконанні протягом 2017 року за наступними напрямами: нормативно-правове забезпечення діяльності у сфері кібербезпеки (гармонізація законодавства із захисту державних інформаційних ресурсів, впровадження системи аудиту інформаційної безпеки об'єктів критичної інфраструктури тощо); створення технологічної складової національної системи кібербезпеки; налагодження більш тісного співробітництва з міжнародними партнерами України; налагодження процесу підготовки кадрів у сфері кібербезпеки. http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=249807504

До Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 136 внесено зміни.

У Порядку вилучено термін «торговельного патенту» (пп. 5 та 10).

В абзаці четвертому пункту 21 слово “спеціальних” замінено словом “електронних”. 21. Суб'єкт господарювання зобов'язаний: … «забезпечити можливість використання електронних платіжних засобів під час здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) відповідно до законодавства;».

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/136-2017-%D0%BF

Перелік товарів та продукції, дозволених для переміщення на тимчасово неконтрольовану територію та з тимчасово неконтрольованої території у районі проведення антитерористичної операції затверджено Наказом Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.03.2017 № 34/357 http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0351-17

Зареєстровано проекти законів України — 2017'03 Редагувати

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції" щодо розроблення трирічних планів заходів з підтримки розвитку індустрії програмної продукції (реєстр. № 6160 від 06.03.2017, поданий Кабінетом Міністрів України).

Законопроектом передбачається :

1) змінити відповідальний органи державної влади з «центрального органу виконавчої влади з питань науки, інновацій та інформатизації» на «центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства» у зв’язку із змінами у структурі органів державного управління;

2) змінити термін планування заходів з підтримки розвитку індустрії програмної продукції України з одного року (річний план) на три роки (трирічний планів заходів) у зв’язку з проблемами із своєчасним затвердженням річних планів заходів та змістом запланованої роботи (повторення окремих завдань планах різних років).

Проект Постанови про звіт Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2016 рік (реєстр. № 6163 від 07.03.2017, поданий народним депутатом України В.П. Сюмар), яким пропонується взяти до уваги Звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2016 рік .

Додатком до проекту постанови є Звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2016 рік на 79 аркушах, який включає:

  • У вступі розглянуто наступні питання: 1) Головні завдання і міжнародний контекст; 2) Зміна законодавчого поля; 3) Співпраця з державними і громадськими організаціями та удосконалення регуляторних функцій; 4) Забезпечення доступу до національного інформаційного продукту; 5) Захист інформаційного поля; 6) Програмне наповнення каналів; 7) Впровадження суспільного мовлення; 8) Міжнародна співпраця; 9) Внутрішні перетворення;
  • У розділі «Захист телерадіоінформаційного простору» розглянуті питання: 1) Забезпечення мовлення українських телерадіокомпаній на території Донецької і Луганської областей; 2) Тимчасове радіомовлення; 3) Тимчасове телевізійне мовлення; 4) Забезпечення мовлення українських телерадіокомпаній на прикордонних територіях; 5) Розвиток мовлення громад; 6) Здійснення наглядових повноважень, спрямованих на захист телерадіоінформаційного простору; 7) Виконання загальнонаціональними радіокомпаніями вимог законодавства України щодо частки пісень і обсягів ведення передач державною мовою; 8) Дотримання вимог законодавства про кінематографію;
  • Розділ «Здійснення наглядових повноважень» включає питання щодо Моніторингу телерадіопрограм: 1) Здійснення моніторингу загальнонаціональних телерадіоорганізацій стосовно дотримання ними вимог Закону України «Про рекламу»; 2) Здійснення цільових моніторингів мовлення загальнонаціональних телерадіоорганізацій щодо частки національного аудіовізуального продукту; 3) Виконання загальнонаціональними телерадіоорганізаціями законодавства України у сфері захисту суспільної моралі, використання позначок класифікації відеопродукції та квоти національних фільмів; 4) Аналіз мовлення загальнонаціональних телеканалів стосовно доступу до інформації осіб із вадами слух; 5) Здійснення тематичних моніторингів щодо трансляції загальнонаціональними телекомпаніями передач, розрахованих на дитячу аудиторію; 6) Дотримання політичного плюралізму в ефірі загальнонаціональних телерадіоорганізацій; 7) Ретрансляція телепрограм іноземних мовників; 8) Аналіз стану дотримання телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги ліцензійних умов та умов ліцензій;
  • Окремі розділи присвячені питанням регуляторної діяльності і заходам Національної ради щодо сприяння саморегулюванню галузі; розкриттю ліцензіатами інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), пов’язаних осіб та структуру власності; переходу до цифрового телевізійного мовлення; ліцензування телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги; економічної конкуренції у сфері телерадіомовлення і рівня монополізації телерадіоінформаційного ринку; міжнародної діяльності.
  • Сформульовано основні завдання на 2017 рік.

Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року № 1797- VIІI (реєстр. № 6210 від 17.03.2017, сбєкти законодавчої ініціативи - народні депутати України Южаніна Н.П., Курячий М.П., Долженков О.В., Кришин О.Ю., Святаш Д.В., Горват Р.І.)

Метою законопроекту є уникнення дисбалансу місцевих бюджетів Донецької та Луганської областей, а також усунення неузгодженостей та технічних помилок, які виникли після прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII».

Законопроектом пропонується ряд змін до Податкового кодексу України, якими передбачається:

  • викласти в новій редакції пункт 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, відповідно до якого, зокрема, його положення будуть розповсюджуватись виключно на платників податків, які станом на 14 квітня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території, яка визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", або в населених пунктах на лінії зіткнення; та/або платників податків, які мають об’єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях;
  • нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 цього Кодексу за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів;
  • нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269 - 289 цього Кодексу за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення антитерористичної операції, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів;
  • усунення технічної помилки, відповідно до якої був зупинений підпункт 3 пункту 76 вказаного Закону, згідно з яким пункт 167.5 статті 167 Податкового кодексу України доповнювався новим підпунктом 167.5.4, яким в свою чергу передбачалось встановлення ставки ПДФО у розмірі 9 % для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток;
  • усунення ряд логічних та технічних помилок в пункті 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=61366

Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо проведення податкової реформи та підвищення інвестиційної привабливості України (реєстр. № 6201 від 16.03.2017, об’єкти законодавчої ініціативи - народні депутати України Долженков О.В., Бойко Ю.А., Вілкул О.Ю., Воропаєв Ю.М., Новинський В.В., Гусак В.Г., Гальченко А.В., Павлов К.Ю., Колєсніков Д.В., Шенцев Д.О., Мартовицький А.В., Павленко Ю.О., Шурма І.М., Шуфрич Н.І., Нечаєв О.І., Дунаєв С.В., Матвієнков С.А., Мірошниченко Ю.Р., Сажко С.М., Ларін С.М., Льовочкіна Ю.В., Балицький Є.В., Білий О.П., Мирний І.М., Папієв М.М., Скорик М.Л., Шпенов Д.Ю.)

Законопроектом пропонується внести ряд змін до Податкового кодексу України, якими передбачається:

з метою забезпечення стабільності податкового законодавства встановити, що:

  • зворотна дія в часі тільки для актів податкового законодавства України, якими вносяться зміни, доповнення, що передбачають пом’якшення або скасування відповідальності за порушення податкового законодавства;
  • встановлення мораторію на внесення змін до податкового законодавства до 2020 року, окрім змін, які стосуються адміністрування та/або поліпшують становище платників податків, зборів;

в частині трансфертного ціноутворення

  • впровадження в національне податкове законодавство правил для оподаткування контрольованих іноземних компаній з метою боротьби з ухиленням від оподаткування, з податковим зловживанням при застосуванні податкових конвенцій, припинення відтоку капіталу з України та розмивання податкової бази;
  • контролюючою особою відповідно до законопроекту пропонується визначити резидентів України – юридичних або фізичних осіб, які безпосередньо та/або опосередковано володіють корпоративними правами контрольованої іноземної компанії у розмірі 50 і більше відсотків; або доля такої участі в контрольованій іноземній компанії перевищує 10 відсотків, якщо доля участі всіх резидентів України в даній контрольованій іноземній компанії складає 50 і більше відсотків. При цьому при визначенні долі участі резидента-фізичної особи в контрольованій іноземній компанії враховується як безпосередня його участь, так і опосередкована участь через його подружжя та/або неповнолітніх дітей.
  • Платники податків зобов’язуються щорічно, до 1 квітня року, що настає за звітним податковим роком, надавати відповідним контролюючим органам за своєю податковою адресою довідки в довільній письмовій формі про контрольовані іноземні компанії, в яких вони є контролюючими особами.
  • Прибуток контрольованої іноземної компанії може бути звільнений від оподаткування у випадку наявності однієї з умов: 1) контрольована іноземна компанія зареєстрована в будь-якій країні, з якою укладена угода про уникнення подвійного оподаткування; 2) контрольована іноземна компанія є стороною в угоді про розподіл продукції, концесійної угоди, учасником державно-приватного партнерства; 3) є емітентом облігацій, що розміщуються на міжнародних фондових біржах, перелік яких затверджується Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
  • Прибуток контрольованої іноземної компанії повинен бути підтверджений відповідною фінансовою звітністю, яка складена згідно із законодавством країни місцезнаходження (реєстрації) контрольованої іноземної компанії за відповідний фінансовий (звітний) рік.

в частині адміністрування

  • встановлення додаткових гарантій для платників податків у частині помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені, що виражається у визнанні сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, не повернутих платнику податків в порядку та строки, заборгованістю бюджету, на яку нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день повернення грошових зобов’язань;
  • подання податкової звітності до контролюючих органів в електронній формі із акцизного податку;
  • скасування обмеження щодо застосування податкової консультації тільки особою, якій вона була надана, встановлення правил використання й іншими платниками податків податкових консультацій у випадку відповідності умов, викладених в консультації, фактичним обставинам;
  • запровадження вмотивованих податкових роз’яснень, які будуть надаватися центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, за зверненням платників податків та відображатимуть його офіційну позицію з питань правильності, повноти нарахування та сплати податків, зборів щодо здійснених господарських операцій або тих господарських операцій, здійснення яких планується в майбутніх звітних (податкових) періодах; вмотивоване податкове роз’яснення, надане платнику податків, є обов’язковим для контролюючих органів під час проведення перевірок, звірок;
  • удосконалення інституту оскарження рішень контролюючих органів;
  • - лібералізація порядку проведення контролюючими органами перевірок та оформлення результатів таких перевірок.

в частині податку на прибуток

  • лібералізація ставок податку з податку на прибуток підприємств, зниження базової (основної) ставки з 01 січня 2018 року з 18 % до 15 %, з метою виходу суб’єктів господарювання з «тіні» та збільшення податкових надходжень до бюджету України; для суб'єктів індустрії програмної продукції, які застосовують спеціальний режим оподаткування – 5 %;
  • виключення фіскальних норм, що встановлюють мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, та нематеріальних активів з метою уніфікації податкового і бухгалтерського обліку; строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів будуть залежати від облікової політики підприємства;
  • скасування сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів;
  • запровадження тимчасового, з 1 січня 2018 року до 1 січня 2025 року, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції;

в частині податку на доходи фізичних осіб

  • звільнення від оподаткування сум у вигляді страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами добровільного медичного страхування на користь найманих працівників та членів їх сімей, але не більш як 2,5 розміру мінімальної заробітної плати за кожну фізичну особу, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року;
  • звільнення від оподаткування сум пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом;
  • передбачення включення до податкової знижки суми витрат платника податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи, на сплату орендної плати відповідно до договору оренди, оформленого згідно чинного законодавства України, для компенсації вартості найму (оренди) житла (квартири, будинку);
  • лібералізація ставки податку з податку на доходи фізичних осіб, зниження базової (основної) ставки з 18 % до 15 %, та ставка податку на доходи фізичних осіб з 18 % до 5 % бази оподаткування щодо доходу у формі заробітної плати та інших винагород за трудовими договорами (контрактами) працівників суб’єкта індустрії програмної продукції, який застосовує особливості оподаткування, з метою детінізації фонду оплати праці та збільшення податкових надходжень відповідно;
  • підвищення розміру податкової соціальної пільги на яку платник податку має право зменшити суму загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, з 50 до 100 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку;
  • удосконалення оподаткування доходів, отриманих шляхом здійснення операцій з інвестиційними активами (цінними паперами та деривативами);
  • скасування, запровадженого на тимчасовій основі, військового збору з метою детінізації фонду оплати праці; крім того, справляння військового збору є неправомірним, адже податковим законодавством не визначена база оподаткування військовим збором, що є обов’язковим елементом будь-якого податку/збору; фактично виникає подвійне оподаткування доходів фізичної особи;

в частині податку на додану вартість

  • запровадження 7 % податку на додану вартість по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України товарів і послуг, які є соціально значущими за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
  • здійснення бюджетного відшкодування платникам податку на додану вартість, які відповідають критеріям в автоматичному режимі;
  • удосконалення порядку визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строків проведення розрахунків;
  • відновлення спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства з метою збільшення державної підтримки сільськогосподарських підприємств, адже відміна застосування спеціального режиму з податку на додану вартість для сільськогосподарських товаровиробників та перехід на загальну систему оподаткування податком на додану вартість стане крахом для даної галузі і фактично знищить виробництво сільськогосподарських товарів. Прямі дотації держави для даної галузі – неефективні й сприяють поширенню корупції. До того ж, обсяги прямих дотацій є незначними й складають загалом до 8 млрд. грн.. на рік, тоді як забирають у аграріїв більше 20 млрд. грн. щорічно.

в частині акцизного податку

  • впровадження автоматизованої системи електронного контролю за виробництвом та обігом спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі – АСЕК) для посилення контролю у відповідній сфері господарювання, з метою детінізації виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; забезпечення функціонування АСЕК покласти на контролюючі органи; удосконалення процедури маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, шляхом запровадження АСЕК;
  • звільнення від оподаткування акцизним податком суб'єктів господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, адже встановлення акцизного податку з реалізації через торговельну мережу підакцизних товарів фізичним особам та іншим кінцевим споживачам не відповідає міжнародним стандартам, а саме Директиві ЄС № 2008/118/ЄС від 16.12.2008 року щодо загальних умов акцизного збору;
  • підвищення ставки акцизного податку на тютюнові вироби на 20 % специфічну та на 3 відсоткові пункти (з 12 % до 15 %) адвалорну;

в частині рентної плати

  • удосконалення обчислення рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
  • розрахунок фактичної ціни реалізації для товарної продукції залізорудного гірничого підприємства платником податку за відповідною формулою;

в частині податку на майно

  • удосконалення оподаткування податком на майно, а саме деталізація об’єкту оподаткування транспортним податком, до якого віднести легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; мотоцикли, середньоринкова вартість яких становить понад 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; судна (яхти та інші плавучі засоби для дозвілля або спорту, зазначені у товарній позиції 8903 згідно з УКТ ЗЕД), зареєстровані у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України, оснащені стаціонарним або підвісним двигуном (двигунами) потужністю понад 75 кВт; літаки і вертольоти, зареєстровані у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України;
  • внесення змін до визначення ставки податку оподаткування транспортним податком: для легкових автомобілів, середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року та мотоциклів, середньоринкова вартість яких становить понад 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, – 5 відсотків їх вартості під час придбання на митній території України або ввезення на митну територію України з урахуванням податку на додану вартість; для суден (яхт та інших плавучих засобів для дозвілля або спорту, зазначених у товарній позиції 8903 згідно з УКТ ЗЕД), зареєстрованих у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України, оснащених стаціонарним або підвісним двигуном (двигунами) потужністю понад 75 кВт та літаків і вертольотів, зареєстрованих у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України – 10 відсотків їх вартості під час придбання на митній території України або ввезення на митну територію України з урахуванням податку на додану вартість.
  • удосконалення порядку обчислення та сплати податку на майно;

щодо спеціальних податкових режимів

  • встановлення необхідності ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку за допомогою реєстраторів розрахункових операцій, крім платників єдиного податку першої групи;
  • запровадження спеціального режиму оподаткування для суб’єктів індустрії програмної продукції з метою створення базових економічних умов для розвитку в Україні індустрії програмної продукції, що сприятиме підвищенню рівня конкурентоспроможності нашої країни, дозволить детінізувати дану індустрію, створити передумови її сталого розвитку, створити прозорі та ефективні механізми збору та обліку усіх видів загальнообов’язкових платежів з боку підприємств сфери індустрії програмної продукції, тим самим максимізувати фіскальний потенціал індустрії, збільшити надходження до бюджету країни та сприятиме створенню тисяч нових робочих місць.

Суб'єктом індустрії програмної продукції пропонується визначити суб'єкт господарювання, який протягом попередніх чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів сукупно одночасно відповідає таким критеріям: 1) питома вага доходів суб'єкта від здійснення певних визначених видів економічної діяльності, становить не менш як 80 відсотків доходів від усіх видів економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг; 2) первісна вартість основних засобів та/або нематеріальних активів суб'єкта перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року; 3) у суб'єкта відсутній податковий борг; 4) щодо суб'єкта судом не прийнято постанови про визнання боржника банкрутом відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Законопроектом визначаються види економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт та надання послуг в індустрії програмної продукції в цілях визначення наявності права суб'єкта індустрії програмної продукції на застосування особливостей оподаткування, передбачених цією главою, серед яких: 1) видання програмного забезпечення, включаючи видання і реалізацію (продаж, прокат та/або надання ліцензій) системних пакетів програм, службових та ігрових програм, публікацію готового (несистемного) програмного забезпечення, у тому числі переклад або адаптацію несистемного програмного забезпечення для певного ринку за власний рахунок: операційні системи, бізнес та інші додатки; випуск комп'ютерних ігор для всіх платформ; 2) комп'ютерне програмування та всі види діяльності з написання, модифікування, тестування і забезпечення технічною підтримкою, документування програмного забезпечення; 3) консультування з питань інформатизації, включаючи планування та розроблення комп'ютерних систем, що поєднують комплектуюче устаткування, програмне забезпечення та комунікаційні технології, консультування щодо типу та конфігурації комп'ютерних технічних засобів і використання технологій програмного забезпечення: аналіз інформаційних потреб користувачів та пошук найоптимальніших рішень, консультування з питань створення продукції програмного забезпечення і надання допомоги щодо технічних аспектів комп'ютерних систем, консультування з питань обслуговування роботи програмного забезпечення та інформатизації; 4) діяльність з керування комп'ютерним устаткуванням, включаючи надання послуг з місцевого керування і діяльності комп'ютерних систем клієнтів, а також з оброблення даних та інші супутні послуги, експлуатацію на довготривалій (постійній) основі засобів обробки даних, що належать іншим користувачам; 5) створення та впровадження інформаційно-технічних комплексів, систем та мереж щодо: проектування та створення комплексів, систем та мереж на базі інформаційних технологій, систем передачі даних та систем збереження даних, монтажу і встановлення електронно-обчислювальних машин та іншого устаткування для оброблення інформації; 6) оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність, включаючи діяльність, пов'язану з базами даних: надання даних у певному порядку або послідовності шляхом їх вибору в режимі он-лайн або прямого доступу до оперативних даних, відсортованих згідно із запитом, для широкого чи обмеженого кола користувачів (комп'ютеризований менеджмент).

  • запровадження спеціального режиму оподаткування для платників податків в індустріальних (промислових) парках з метою розвитку вітчизняного виробництва шляхом стимулювання залучення іноземних та вітчизняних інвестицій в реальний сектор економіки; підвищення конкурентоспроможності економіки та добробуту громадян України в цілому. Розвиток індустріальних парків також сприятиме здійсненню інвестиційної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, протягом п’яти років, наступних за роком укладення з керуючою компанією індустріального парку договору про здійснення господарської діяльності у межах індустріального парку звільнити від оподаткування прибуток суб’єктів учасників індустріального парку, отриманий в результаті здійснення господарської діяльності у межах індустріального парку; фізичній особі-підприємцю, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, не включати до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) власного виробництва, виготовлених в межах індустріального парку, а наступні п’ять років чистий річний оподатковуваний дохід оподатковується у половинному розмірі ставки, встановленої у пункті 167.1 цієї статті 167 цього Кодексу; на учасників індустріального парку не розповсюджувати положення пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині обов’язку сплати військового збору.

Також, пропонується звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України певного чітко визначеного устаткування, обладнання та комплектуючих; тимчасово, протягом десяти років, наступних за роком укладення договору про створення та функціонування індустріального парку звільнити від оподаткування податком на майно об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, що розташовані на території індустріального парку. Законопроектом чітко встановлюється цільове використання податкових пільг.

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=61355

Оприлюднено для громадського обговорення — 2017'03 Редагувати

Квітень Редагувати

Видано нормативні акти України — 2017'04 Редагувати

Зареєстровано проекти законів України — 2017'04 Редагувати

Оприлюднено для громадського обговорення — 2017'04 Редагувати

Травень Редагувати

Видано нормативні акти України — 2017'05 Редагувати

Зареєстровано проекти законів України — 2017'05 Редагувати

Оприлюднено для громадського обговорення — 2017'05 Редагувати

Червень Редагувати

Видано нормативні акти України — 2017'06 Редагувати

Зареєстровано проекти законів України — 2017'06 Редагувати

Оприлюднено для громадського обговорення — 2017'06 Редагувати

Липень Редагувати

Видано нормативні акти України — 2017'07 Редагувати

Зареєстровано проекти законів України — 2017'07 Редагувати

Оприлюднено для громадського обговорення — 2017'07 Редагувати

Обнаружено использование расширения AdBlock.


Викия — это свободный ресурс, который существует и развивается за счёт рекламы. Для блокирующих рекламу пользователей мы предоставляем модифицированную версию сайта.

Викия не будет доступна для последующих модификаций. Если вы желаете продолжать работать со страницей, то, пожалуйста, отключите расширение для блокировки рекламы.

Відвідайте інші вікіпроекти на Вікія!

Випадкова вікі